Як відпустити гріхи

Як відпустити гріхи

Всі люди гріховні за своєю природою. Тільки одні це визнають, а інші ні. Бачити і розуміти свої гріхи — велике мистецтво. Тому що тільки в цьому випадку є можливість виправитися, стати краще і не наступати знову на ті ж граблі.

Вам знадобиться

Молитвослов, Євангеліє

Інструкція

  1. Перше і обов’язкова умова для відпущення гріхів — це їх визнання. Ви повинні чітко усвідомлювати, що і коли ви робили неправильно, чому ви це робили і чи можна було цього не робити. Озирніться на своє життя і життя людей, що оточують вас: чи все, що ви вважали корисним і приємним, є таким насправді? Від Бога чи це було?

    Ви повинні покаятися і осоромитися своїх вчинків, зненавидіти свою гріховність і щиро бажати виправлення.
  2. Багато людей стикаються з проблемою, що вважати гріхом, а що ні. У цьому випадку вам допоможе читання духовної літератури, праць святих отців Церкви чи бесіда зі священиком. Корисно перечитати Нагірну проповідь Спасителя (Мф. 5:3 — 7:27), щоб зрозуміти, наскільки ми далекі від того життєвого ідеалу, який дає нам Господь. Тому що слова Христові — це норма християнського життя.

    Після каяття можете вважати, що ви вже зробили перший крок до одужання.
  3. Усвідомивши свої гріхи, ви щиро повинні покаятися. Покаяння — найважливіша умова для відпущення гріхів. Ви повинні змінити образ своїх думок і спосіб життя, відмовитися надалі від гріховних справ і помислів. Грішити і тут же каятися, а потім знову грішити — це ще більший злочин перед Богом. Такий гріх значно посилюється.
  4. Коли ви будете морально готові, потрібно буде зробити головне дійство на шляху відпущення гріхів — сповідувати свої гріхи в церкві. Саме священнослужителям заповів Господь наш Ісус Христос прощення гріхів: «Істинно кажу вам: що ви зв’яжете на землі, зв’язане буде на небі, і що розв’яжете на землі, розв’язане буде на небі» (Мф., 18,18). Тому священик має право відпустити будь гріхи, аби було щире і щиросерде покаяння.
  5. Сповідь є одним з основних церковних таїнств, тому готуватися до неї потрібно з великою відповідальністю і благоговінням. Як правило, сповідатися потрібно в церкві (якщо ви не тяжкохворий чоловік). Ви повинні бути хрещені в православній вірі, носити натільний хрестик.

    Готуючись до Сповіді, читайте молитовне правило, встановлене в такому випадку. Читання Євангелія також допоможе вам усвідомити власну гріховність і перейнятися великим трепетом і страхом Божим.
  6. Прийшовши на Сповідь, ви повинні перерахувати свої гріхи священику. Говорити слід не загальними словами, а називати конкретні гріхи, які ви бачите за собою. Про що розповісте, то і буде відпущено вам. Якщо вам буде важко говорити чи щось забудете, то священик може задавати навідні запитання. Намагайтеся не повторюватися.
  7. Якщо батюшка побачить, що ви щось приховує або не договорює, він може не відпустити ваші гріхи, відправивши вас ще раз про все подумати. Приймайте будь-яке рішення як належне, воно обов’язково піде вам на благо.

    Якщо священик прийняв вашу Сповідь, він прочитає над вами дозвільну молитву, і гріхи ваші відпустяться. Ви повинні розуміти, чим щире покаяння, тим повніше прощення і благодатне мздовоздаяніе від Бога. Не священик прощає ваші гріхи, а сам Господь Бог. Тому-то й марно щось приховувати і недоговорювати.

Зверніть увагу

Деякі сприймають сповідь як можливість поспілкуватися зі священиком, задати йому запитання і отримати на них відповіді. Кожен священик підходить до сповіді по-своєму: один вважає своїм обов’язком кожного разу дати корисну пораду сповідується, інший воліє слухати сповідь мовчки і лише в особливих випадках порушує мовчання. Важливо пам’ятати, що сповідь — це не співбесіда зі священиком, а предстояння перед Богом.

Корисні поради

Думайте про свою гріховність щоденно, аналізуйте прожитий день: за все хороше дякуйте Богові, за все погане щиро просите прощення.