Як відрізняти прислів’я від приказок


 

Прислів’я та приказки — особливий жанр народної творчості, досвід поколінь, накопичений протягом багатьох століть і не залежить від політики, економіки, моди чи епохи. Це безцінна спадщина всіх народів, передававшееся з уст в уста. Прислів’я і приказки дуже схожі, але все ж між ними є певні відмінності.



Інструкція

  1. Великий енциклопедичний словник визначає прислів’я як афористично стислий, образне, граматично і логічно закінчену вислів із повчальним змістом в ритмічно організованій формі. Прислів’я містять основні істини, узагальнюють різні життєві явища, наставляють: «Добро, зроблене таємно, оплатиться явно» (японське прислів’я). Їх можна назвати формулами життя: вони відповідають на багато питань, попереджають про наслідки, пояснюють, чому сталося так, а не інакше, втішають: «Терпіння — кращий пластир для всіх ран» (англійське прислів’я). Прислів’я вчать долати труднощі, радять, застерігають, заохочують доброту, чесність, сміливість, працьовитість, засуджують егоїзм, заздрість, лінь.
        
  2. Приказка — короткий образний вислів, оборот речи, влучно визначає життєві явища, але позбавлений повчального змісту. Це алегоричне вираження, що має емоційну оцінку і служить більшою мірою для передачі почуттів «Ні здумати, ні взгадать, ні пером описати». Приказка не називає речі і не договорює, але натякає на них. Вона вживається в пропозиціях для додання художньої забарвлення ситуацій, речей і фактів.
        
  3. Відрізнити прислів’я від приказок іноді буває складно, але орієнтуйтеся на наступні моменти:
    - Прислів’я — закінчена лексична одиниця, пропозиція, що містить повчальний зміст: «Той здоров’я не знає, хто хворий не буває» (російське прислів’я), а приказка — незавершене поєднання слів, що не має дидактичної цінності: легкий на помині, як з гуся вода, сім п’ятниць на тижні;
    - Зверніть увагу на структуру висловлювання: перша частина прислів’я вказує на вихідне положення, друга містить повчання, що має повчальний зміст і практичне застосування в життєвій ситуації: «Хто кричить на жінку, забуває про свою матір» (норвезька прислів’я), а приказка лише констатує який -або факт чи явище без повчань і висновків: «Ось тобі, бабусю, і Юріїв день».