Що взагалі таке дитяча самостійність? Є, мабуть, два аспекти, у яких можна було б розглядати це поняття. Як не дивно, для розвитку цих двох видів самостійності дуже часто потрібно зовсім різний підхід.
Інструкція
- По-перше, самостійність дитини в понятті вихователя дитячого садка. Дитина досить вміло для свого віку може обслужити самого себе — одягтися, вмитися, поїсти, прибрати іграшки, заправити ліжко і т.д. Для цього буде потрібно кропітка робота по створенню та вдосконаленню навичок у малюка. День за днем, година за годиною, потрібно пропонувати взяти участь в необхідні дії. Потрібно своєчасно хвалити дитину не тільки за кожну вдалу спробу, але і за проявлену пильність, і навіть просто за те, що він не відмовляється брати участь у домашніх справах.
- По суті справи, малюка просто навчають не створювати проблем. Це безсумнівно дуже важливо для нормального існування в рамках звичайних побутових умов. При вихованні такого роду самостійності цінується виконання дій за певним розпорядком, відхилення від порядку вітаються лише тоді, коли допомагають зробити теж саме, але швидше або трохи краще. Але що відбувається, якщо при спробі зробити щось дитина припускається помилки? Припустимо, розбиває вазу, яку намагався помити, чи псує макарони, намагаючись їх перший раз зварити без сторонньої допомоги? Так, особливо, якщо його про це не просили? Частіше за все, після такого промаху у дитини відбивають бажання робити щось самостійно, причому, іноді дуже надовго.
- От саме тут і постає важливе питання: яку саме самостійність виховують у дитині дорослі? Звичне виконання того, що велено, чи справжню самостійність у рішеннях та вчинках? Поки дитина зовсім малий, він постійно прагне проявляти активність, з точки зору батьків абсолютно безглузду і тому підлягає припиненню. Але як би не було клопітно і складно, потрібно намагатися в кожній дії малюка знаходити привід для похвали і підтримки. Звичайно, нереально хвалити за все. Припустимо, за кинуту на підлогу ложку, за відверті капризи чи, скажімо, за відірвані шпалери.
- Але якщо ваш малюк вимазав тортом підлогу, з’ясуйте, чи не хотів він перший раз самостійно погодувати собачку? Перш ніж кинутися за ганчіркою, знайдіть час сказати, який він розумниця, і що наступного разу ви б хотіли годувати собачку разом. Олівцеві каракулі у вашій книзі або перша покупка підлітком футболки — і те, й інше є прояви особистості людини, якого ви ростіть. Якщо не дозволяти йому робити помилки, він не навчиться і жити.
