Як виселити з муніципальної квартири

Як виселити з муніципальної квартири

Постанова про виселення з комунальної квартири, яке діє сьогодні, було видано Пленумом Верховного Суду Російської Федерації 2 липня 2009 року. У цій постанові роз’яснюються деякі випадки застосування Житлового Кодексу. Зокрема — порядок виселення з муніципального житла.

Інструкція

  1. Розглядається випадок виселення проживають у комунальному муніципальному житлі осіб за позовом наймодавця. Цей позов з боку наймодавця пред’являється про виселення наймача і проживають разом з ним членів його сім’ї, про розірвання договору соціального найму житлового приміщення. При цьому наймачеві передбачено надання іншого жилого приміщення, згідно з договором соціального найму.
  2. Подайте позовну заяву до районного суду у разі несплати наймачем — особою, що мешкали в квартирі — плати за оренду і (або) комунальні послуги без поважних причин протягом шести місяців.
  3. Надайте суду документи, що підтверджують підставу вашого позову. При розгляді такого позову про виселення суд буде повинен розглянути і встановити те, з яких причин наймач не мав можливості або не платив за надані йому послуги — оренду приміщення та (або) комунальні послуги.
  4. Також потрібно буде встановити, протягом якого часу не виконувалися зобов’язання за договором про найом соціального житла — не вносилася плата за оренду чи комунальні послуги. Причини, по яких не вносилася плата за житло встановлюються для всіх членів сім’ї наймача — дієздатних або обмежених судом у дієздатності, через проблеми зі здоров’ям або з якихось інших причин.
  5. Зверніть увагу, що існує деякий ряд поважних причин, за якими наймач або члени його сім’ї можуть тимчасово не вносити кошти за оплату оренди чи комунальних послуг. До таких обставин належать, наприклад, тривалі затримки з виплатою заробітної плати або пенсійних допомог.
  6. Також до поважних причин належать важке матеріальне становище наймача або членів його сім’ї. Таке важке матеріальне становище може бути пов’язане з втратою робочих місць і неможливості (нездатності) працевлаштування, незважаючи на заходи. Це також може бути незадовільний стан здоров’я або хворобу наймача або членів його сім’ї. Це може бути також наявність у сім’ї інвалідів, недосконалих дітей та інших осіб, які не мають можливості працевлаштування.