Артиклі є в багатьох європейських та азіатських мовах. Вони бувають визначеними і невизначеними. З необхідністю їх розрізняти стикається кожен вивчає мови романської і німецької груп. Ці короткі слова можуть стояти перед іменниками або після них як в однині, так і в множині. Для правильної передачі змісту іноземної фрази необхідно знати, ніж один артикль відрізняється від іншого і коли який з них вживається.
Вам знадобиться
- Текст іноземною мовою.
Інструкція
- Отримавши завдання перевести шматок тексту або самому скласти розповідь англійською мовою, пригадайте, які в ньому взагалі є артиклі. Їх два, a і the. Артикль а називається певним, the — невизначеним. Секрет їх вживання криється в самій назві. Якщо ви говорите про якийсь предмет, який вже згадували раніше, ставте артикль a. Те ж саме стосується ситуацій, якщо ви в розмові зі співрозмовником називаєте цілком конкретний і до того ж відомий вам предмет. У протилежних ситуаціях ставте the.
- Спробуйте відповісти на запитання, про який саме дереві, квітці або олівці йдеться. Якщо перед іменником можна поставити слова «якийсь», «який-небудь», «невідомий», то йдеться про «предмет взагалі». У цьому випадку ставиться невизначений артикль. Певний вживається, якщо предмет можна позначити як «цей», «той самий», «той, який я тобі показував», «той, про який ми вже говорили».
- В цілому ряді мов артиклі ставляться як в однині, так і у множині. У романських мовах вони до того ж мають категорію роду. Але розрізняють їх так само, як і в англійській. Іспанські un, una, unos і unas походять від латинського числівника, що позначає одиницю. Перед іменниками можна поставити слова «один із», «якийсь», «якісь» у відповідному роді. Якщо ви бачите перед іменниками слова el, la, los і las, це свідчать про те, що про даний предмет або предмети вже говорилося раніше або співрозмовники про них знають.
- У деяких мовах саме артиклі дозволяють розрізняти синоніми, які найчастіше звучать абсолютно однаково і встановити їх точне значення можна тільки за належністю до певного роду. У французькій мові іменники в однині та множині звучати часом зовсім однаково. Визначити число дозволяє коротке слово, яке стоїть перед основним. Le та les звучать по-різному. Уважно вслухуйтеся в іноземну мову і вловлює звук, на який закінчується ця невелика, але така важлива частина мови.
- Вас можуть не зрозуміти, якщо ви почнете використовувати іменники без артиклів. У багатьох випадках тільки ця скромна частина мови дозволяє визначити, що йдеться про іменник. Перед прикметниками і дієсловами нічого такого не ставиться. Буває, що дієслова виглядають і звучать так само, як і іменники. Відсутність артикля може дуже сильно змінити зміст фрази, часто навіть на прямо протилежний. Тому перед тим, як вимовити фразу, згадайте, чи говорили ви коли-небудь раніше про даний предмет чи ні.
- Подивіться на всі пропозиція. Якщо там є якісь подробиці про даний об’єкт, перед словом може бути і певний артикль. Наприклад, якщо вам потрібно перевести фразу «перед будинком росте дерево», то в обох випадках ставиться a або, скажімо, un. Про будинок може говоритися, що він розташований на такій-то вулиці і перед ним росте просто дерево. У цьому випадку артикль перед словом «будинок» майже на будь-якому західноєвропейському мовою буде певним. Дерево ж залишається невідомим, яким-то, «деревом взагалі». Якщо ж воно, наприклад, зі зламаною вершиною або роздвоєним стовбуром, ситуація змінюється. Це вже відоме вам дерево, ні на яке інше не схоже. Тому і стоїть перед ним el або the.
