Як визначити координаційне число

Координаційне число характеризує, зі скількома частками пов’язаний той, чи інший атом (іон) в молекулі речовини. Саме поняття «координаційне число» виникло з розвитком розділу хімії, що вивчає комплексні сполуки, багато з яких мають досить складний склад. Знадобився показник, чітко вказує, яка саме кількість частинок входять у внутрішню («координаційну») сферу комплексного речовини. Як визначити координаційне число?

Інструкція

1. Перш за все, складіть точну формулу речовини. Наприклад, візьміть добре відому з курсу шкільної хімії жовту кров’яну сіль. Її формула К3 [Fe (CN) 6]. Яке координаційне число іона заліза в цьому з’єднанні? З формули легко можна зрозуміти, що в першу чергу залізо пов’язано з ціан-іонами СN-, отже, його координаційне число дорівнює 6.
   
2. Поняття «координаційне число» використовується не тільки в хімії комплексних сполук, а й в кристалографії. Давайте розглянемо ще більш знайому вам кухонну моль — хлористий натрій. Його формула NaCl. Здавалося б, простіше нікуди — координаційне число і натрію, і хлору дорівнює 1. Але не поспішайте з висновками.
   
3. Згадайте: адже в звичайному, твердому стані хлористий натрій має кубічну кристалічну решітку. В її вузлах поперемінно чергуються іони хлору і натрію, пов’язані з «сусідами». А скільки таких «сусідів» у кожного іона? Неважко підрахувати, що їх 6. (Чотири по «горизонталі», два по «вертикалі»). Ось і виходить: координаційне число і у натрію, і в хлору в цьому речовині дорівнює 6.
   
4. А як бути, наприклад, з найвідомішим дорогоцінним каменем — алмазом? Яке координаційне число має вуглець, що входить до його складу? Згадайте, що алмаз являє собою вуглецеву кристалічну решітку так званої «тетрагональної» форми. Кожен атом вуглецю зв’язаний у неї з чотирма іншими атомами, отже, координаційне число дорівнює 4.
   
5. Де ще застосовується поняття «координаційної числа»? Його можна використовувати при описі хімічних властивостей рідких і аморфних речовин, в тих випадках, коли фактична кількість хімічних зв’язків центрального атома не співпаде з його валентністю. Розгляньте, наприклад, широко застосовується з’єднання — азотну кислоту. Її емпірична формула HNO3, і з неї випливає, що валентність азоту явно більше 3.
   
6. Написавши ж структурну формулу, ви побачите, що атом азоту пов’язаний тільки з трьома кисневими атомами, отже, його координаційне число дорівнює 3.