Щоб вибрати в магазині товар, недостатньо його розглянути, помацати або приміряти, корисна інформація може міститися і на етикетці. А точніше на штрих-коді. Штрих код — це вертикальні лінії, розташовані за певним стандартом, і послідовність цифр під ними. Набір цих ліній і цифр можна побачити практично на будь-якому товарі, будь то продукти, одяг, предмети побуту чи побутова техніка. Вперше штрих-код споживачі виявили на упаковках товарів у 1975 році. На сьогодні цими знаками користуються 800 000 виробників в 94 країнах.
Інструкція
- Зовнішній вигляд штрих-коду необізнаному людині ні про що не скаже. Крім звичного розлініяної прямокутника, штрих-код може бути як вузьким, так і коротким. Деякі коди і зовсім друкуються без цифр. Такі скорочені кодування допускаються, але, скоріше, як виняток. Все ж більшість виробників строго дотримуються стандартної системи кодування, де кожна цифра має на увазі конкретні дані.
- Штрих-код європейського стандарту складається з 13 цифр, дві перші з яких позначають країну. Наступні п’ять — код підприємства-виробника. Решта цифри розкажуть про споживчі властивості товару:
1 — назва товару,
2 — споживчі особливості,
3 — маса,
4 — склад,
5 — колір товару.
Крайня цифра штрих-коду є контрольною і служить для підтвердження автентичності коду. - Для обчислення — підробка або справжній продукт перед вами, досить провести звичайні арифметичні обчислення, використовуючи цифри штрих-коду. Складіть цифри на парних місцях. Їх суму помножте на три. Потім складіть цифри з непарних місць, крім останньої. Тепер підсумуйте два попередні результату. Від цієї суми відріжте першу цифру. Одержаний результат відніміть з 10. У вас повинна вийти цифра, рівна контрольної (останньої в ряду). Якщо вони співпали — перед вами оригінал. Якщо ні — підробка.
- На жаль, на якість товару наявність штрих-коду ніяк не впливає. Це маркування створена виключно для самих виробників, аж ніяк не для споживача. Однак допитливий та уважний споживач все ж може обчислити за кодуванням виробника, а точніше його країну. Але й тут можуть виникнути деякі складності. Країна-виробник, прописана на етикетці, може не збiгатися з штрих-кодової країною, і це зовсім не означає, що ви купили підробку. Багато компаній виробляють товари в одній країні, а реєструють в інший або відкривають в третіх країнах філії.
- Отже, подивіться на перші дві цифри штрих-коду. Значення країн-виробників:
- 00, 01, 03, 04, 06 — США, Канада;
- 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37 — Франція;
- 40, 41, 42, 43 — Німеччина;
- 49 — Японія;
- 50 — Великобританія і Північна Ірландія;
- 54 — Бельгія і Люксембург;
- 56 — Португалія;
- 60, 61 — ПАР;
- 64 — Фінляндія;
- 70 — Норвегія;
- 72 — Ізраїль;
- 73 — Швеція;
- 76 — Швейцарія;
- 80, 81, 82, 83 — Італія;
- 86 — Туреччина;
- 87 — Голландія;
- 90, 91 — Австрія;
- 93 — Австралія;
- 460 — Росія. - Щоб по штрих-коду дізнатися безпосередньо виробника товару, потрібно вихід в інтернет. З 1999 року існує GEPIR — єдина інформаційна система глобального регістру. Кожен споживач на офіційному сайті може запросити інформацію про розшифровку штрихового коду. Зайдіть на російську або головну сторінку GEPIR http://gs46.gs1ru.org/GEPIR31/) і введіть код цікавить вас товару.
