Як визначити потребу в оборотних коштах

Як визначити потребу в оборотних коштах

Оборотні кошти — це ті активи підприємства, які використовуються для безперервності його діяльності. Вони включають запаси готової продукції, виробничі запаси, незавершене виробництво, дебіторську заборгованість та кошти на рахунках і в касі підприємства.

Інструкція

  1. Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється в процесі нормування, тобто визначенні нормативу оборотних коштів. Існують три методи нормування: метод прямого рахунку, аналітичний і коефіцієнтний методи.
  2. Суть методу прямого рахунку полягає в тому, що виробляється обгрунтований розрахунок запасів по кожному виду оборотних коштів з урахуванням технічного розвитку підприємства, транспортування продукції та практики розрахунків між контрагентами. Цей метод найбільш трудомісткий, але він найбільш точно дозволяє визначити потребу в оборотних коштах.
  3. Так норматив оборотних коштів у складі сировини і матеріалів розраховується як добуток середньоденної потреби в матеріалі і норми запасу в днях. Остання враховує час на транспортування, складування, підготовку матеріалів до роботи.
  4. Норматив оборотних коштів у запасах тари, запасних частин, спеціального інструменту розраховується як добуток норми запасу в рублях, встановленої до певного показника, на планову величину останнього. Наприклад, норма запасу на тару, спеціальний інструмент і спеціальні пристосування встановлюються в рублях на тисячу рублів товарної продукції в оптових цінах.
  5. Норматив оборотних коштів у запасах готової продукції на складі підприємства визначається як добуток середньодобового випуску готової продукції за виробничою собівартістю і норми запасу готової продукції в днях, яка включає час збірки по асортименту, накопичення виробів до партії відвантаження, транспортування.
  6. Аналітичний метод застосовується, коли в планованому періоді не передбачається істотних змін у роботі підприємства. При цьому норматив оборотних коштів визначається укрупнено, враховується співвідношення між темпами збільшення обсягу виробництва і розміром оборотних коштів у минулому періоді.
  7. При коефіцієнтному методі новий норматив визначається на основі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього коригувань з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції та розрахунків.