Як визначити спосіб дієслів


 

Дієслово позначає дію предмета. Форма способу дієслова показує відношення дії до дійсності. Розрізняють дійсне, умовний і наказовий спосіб.



Інструкція

  1. Дієслова в дійсного способу називають реальна дія, що має місце в дійсності. У цьому способі дієслова вимірюються за часами: плавав (минулий час), плаваю (теперішній час), буду плавати (майбутній час). Дія, зване дієсловом у наказовому способі, насправді відбувається кимось.
  2. Умовний спосіб дієслів відноситься до бажаних і можливих дій. Його називають також умовним. Для цього способу характерна частка «б» («б»). Сам дієслово може стояти в минулому часі або мати форму інфінітива. Наприклад: «Я б вивчив урок, якби хотів», «Добре б запам’ятати способу дієслів!». Дієслова в умовному способі змінюються по числах та пологах (я б любив, ми б любили, вони б сказали, вона б сказала), якщо тільки це не інфінітив (доплисти б).
  3. Дієслова в наказовому способі висловлюють спонукання до вчинення дії (наказ, прохання). Тобто, вони позначають необхідну дію, а не реальне. Утворюються від основи теперішнього або майбутнього часу за допомогою суфікса-и-чи без суфікса: пиши, лови, читай (читають), стрибай (стрибають), піди, навчи, відпочивай (відпочивають), відпочинь.
  4. У множині (або при поважному зверненні до обличчя) до дієслова в наказовому способі додається закінчення-ті (здрастуйте, запам’ятайте, врахуйте, напишіть).
  5. Форми третьої особи однини і множини виражають спонукання до дії тих, хто не бере участь в діалозі. Такі форми утворюються за допомогою часток «нехай», «нехай», «так» + дієслово дійсного способу в 3 особі: нехай співає, нехай грає, хай живе.
  6. Якщо до частинки «давай», «давайте» приєднати інфінітив дієслова недоконаного виду, це теж буде спонукання до дії: давайте танцювати, давай вчити. Крім того, можна приєднувати дієслова першої особи, множини, досконалого вигляду, майбутнього часу: давай збігаємо, давайте пограємо.
  7. Форми способу можуть вживатися як у прямому, так і в переносному значенні. Тобто, в такому значенні, яке властиво іншому нахиленню. «Не будь на те господня воля, не віддали б Москви» (М. Лермонтов). За дієсловом «не будь» тут замасковано умовний спосіб, хоча зовні здається наказовий.