Як визначити закінчення іменника

Як визначити закінчення іменника

Іменник — частина мови, що позначає предмети (бочка, будівля, капелюх), а також одухотворені істоти (жінка, оленя, слон) або явища (дощ, сяйво, свобода). У пропозиції іменник буває доповненням або підлягає.

Вам знадобиться

Знання законів словотворення в російській мові, вміння виділяти приставку, корінь, суфікс і закінчення в слові.

Інструкція

  1. Ознайомтеся, що в довідковій літературі з російської мови називається закінченням. Закінчення або по-іншому флексія — змінна частина слова, звичайно розташовується на кінці, після кореня (звідси й назва). По закінченню в слові можна визначити особу, рід, відмінок і число.

    Провідміняйте іменник «килим» по числах:

    «Килим» (однина) — «килими-и» (мн. число).

    Закінчення у множині — «и».

    Зверніть увагу, що голосна «е» в цьому слові є «швидкої», тобто при постановці слова в певну форму буква зникає. У тому числі і при відмінюванні за відмінками:

    Називний відмінок — «килим-0» (Кінець нульове, корінь «килим»)

    Родовий відмінок — «килими-а» (Кінець «а», корінь «килими»)

    Давальний відмінок — «килими-у»

    Знахідний відмінок — «килим-0»

    Орудний відмінок — «килими-му»

    Місцевий відмінок — «про килими-е»

    Змінна частина слова і буде вважатися закінченням.
  2. Зверніть увагу, іменники в називному відмінку, чоловічого роду, мн. числа можуть мати закінчення «а» або «я» замість очікуваного за правилами відмінювання «и» або «і». Наприклад, «стіг» — «стоги». Також можливі випадки варіативності вживання слів у називному відмінку мн.чісла. Наприклад, «інструктори — інструктора». А в родовому відмінку мн.чісла деякі іменники можуть мати нульове закінчення, «ов», «єв» або «їй». Наприклад, валянок (нульове закінчення), мандаринів (закінчення «ов»), цвяхів (закінчення «їй»). Варто згадати ще 10 разносклоняемих іменників СР роду, які закінчуються на «ма». У давальному, родовому та місцевому відмінках од. числа закінчення у цих імен іменників третьої відміни «і», а в орудному відмінку — закінчення другої відміни «ем / їм». До них відносяться тягар, стремено, вим’я, час, насіння, тім’я, прапор, ім’я, полум’я, плем’я.
  3. Закріпіть навик визначення закінчення в іменник, виділивши його в наступних словах.

    Коробка, гори, пенал, вікно, самовивіз, поїздів, пуловер, корабель, фотоапарат, вагон, рух, ураган, покришка, стихія, почуття, будинок, господар, підкова, грім, вода, свобода, звинувачення, щастя, молоток, робота, дерева, хата, небо, журавель, світіння, стелі, карамель.

Зверніть увагу

У іменників зустрічається особлива форма закінчень — нульове. Воно не виражається звуком і для його позначення не використовується ніяких букв, але воно також вказує на граматичну зв’язок іменника з іншими словами в реченні.

Корисні поради

Тренуйтеся, виділяючи закінчення в словах інших частин мови — дієслові, прикметнику, причасті. При цьому не забувайте, що в російській мові існують частини мови, у яких немає закінчення — дієприслівник й мова.