Як взяти інтерв’ю

Як взяти інтерв'ю

Сучасні технології дозволяють взяти інтерв’ю кількома способами: при особистій зустрічі, по телефону, факсом, електронною поштою, за допомогою програм-комунікаторів: скайп, ICQ і ін

Вам знадобиться

- Диктофон або комп’ютерна програма для аудіозапису (наприклад, Scype Recorder);
- Телефон;
- Комп’ютер;
- Вихід в інтернет;
- Факс.

Інструкція

  1. Інтерв’ю — жанр журналістики, публікація, побудована у вигляді запитань кореспондента і відповідей його співрозмовника. Героєм інтерв’ю може бути визнаний експерт в тій чи іншій галузі або дуже відома й авторитетна персона, особистість якої викликає інтерес.

    У побуті «брати інтерв’ю» часто говорять про будь-якій розмові журналіста з джерелом інформації, у тому числі при зборі матеріалу для публікацій в інших жанрах.
  2. Важлива складова інтерв’ю — підготовка. Перш ніж виходити на контакт з майбутнім героєм публікації, постарайтеся зібрати максимум інформації про нього і сфери його діяльності. Будь-якій людині приємніше спілкуватися з компетентним співрозмовником, який виявляє інтерес до його особи, роботі, творчості. До тих же, хто всього цього не демонструє, можуть поставитися зневажливо, а в інтерв’ю під будь-яким приводом відмовити.

    Ретельно продумайте питання, зіставте їх кількість з місцем на смузі, яку готова відвести під інтерв’ю редакція. Врахуйте, що співрозмовник може бути обмежений у часі, і постарайтеся не віднімати його даремно. Та й ваш час не гумовий.
  3. Наступний етап — вихід на контакт з героєм. Зв’язатися з ним можна за телефоном (для чого треба знати номер), електронною поштою, за допомогою програми-комунікатора. Якщо вам відомий спосіб зв’язку, який воліє майбутній співрозмовник, скористайтесь саме їм.

    Якщо герой інтерв’ю — чиновник, для виходу на нього, швидше за все, доведеться використовувати прийнятий у його відомстві порядок роботи зі ЗМІ. Зазвичай це передбачає запит через прес-службу факсом на бланку редакції або електронною поштою, але можуть бути й інші варіанти.

    У телефонній розмові або при особистій зустрічі (наприклад, на заході) представтеся майбутньому герою інтерв’ю, назвіть своє видання і мета бесіди, якщо в цьому є необхідність.
  4. Якщо співрозмовник намагається відмовитися, постарайтеся його переконати в необхідності інтерв’ю, але не перестарайтеся.

    При зверненні по електронній пошті вкажіть, що хотіли б взяти інтерв’ю, в темі листа, згадайте там же видання, яке представляєте. Обговоріть варіанти подальшої взаємодії, запропонуйте максимальний вибір можливих.

    Якщо майбутній герой інтерв’ю каже, що сам вам зателефонує і потім не виходить на зв’язок, періодично ненав’язливо нагадуйте йому про себе: він міг просто забути. Тримайтеся при цьому максимально чемно й доброзичливо.
  5. Обговоріть форму самого інтерв’ю, найбільш зручну співрозмовнику: особиста зустріч, бесіда по телефону, електронна переписка, обмін повідомленнями або голосовий зв’язок через інтернет.

    Обов’язково використовуйте диктофон або звукозаписну програму при спілкуванні голосом через інтернет. Аудіозапис нагоді вам, якщо виникнуть спірні ситуації. Зберігайте її протягом року після виходу публікації.

    Будьте готові до того, що додаткові питання можуть виникнути у вас у ході бесіди, під час роботи над текстом (на цій стадії питання і побажання можуть з’явитися і у редактора). На цей випадок обговоріть із співбесідником можливість зв’язатися з ним для уточнень після інтерв’ю.

Зверніть увагу

«Розмовного» жанру інтерв’ю не означає, що треба публікувати дослівно все, що говорить співрозмовник. Журналіст має право і зобов’язаний переробити текст на свій розсуд, але не повинен спотворювати його зміст.

Корисні поради

Ні чинне законодавство, ні етика журналіста не вимагають обов’язкового узгодження інтерв’ю з його героєм. Якщо ж той наполягає на цьому, керуйтеся політикою редакції. Більшість вважають за краще узгодити.

У західній журналістиці узгодження не прийняті: використано в публікації може бути все сказане в присутності репортера.

Однак власкора іноземних ЗМІ, що працюють в Росії, погоджують із співрозмовниками фрагменти, які використовують як пряму мову. Інтерв’ю ж цілком відноситься до такої.