Як закінчити твір-роздум

Як закінчити твір-роздум

Твір-роздум входить до складу тестових завдань Єдиного державного іспиту з російської мови. Його сенс — проаналізувати раніше невідомий уривок тексту. Ця форма творчої роботи повинна максимально показати здатність учня мислити та обгрунтовувати свою думку.

Інструкція

  1. Структура твору-міркування входять такі основні частини: вступ, аналіз проблеми та авторської позиції, аргументація власної думки учня і висновок. Висновок надає тексту закінченість. У ньому підводиться підсумок всього вищесказаного. У цій частині потрібно коротко і чітко позначити свої висновки і емоції. Ефектне висновок містить не більше 5-6 пропозицій.
  2. Досвідчені педагоги, пояснюючи, як закінчити твір-роздум, радять писати його в останню чергу. Після того, як робота над основною частиною повністю завершена, перечитайте твір. Подумайте, наскільки точно і повно ви висловили свої думки.
  3. Задайте собі питання: чи згоден я з автором прочитаного твору? Відповідь на нього може стати першою фразою ув’язнення. Наприклад: «Мені близька позиція автора з питання …» або «У творі автора я знайшов підтвердження власних думок про …».
  4. У тому випадку, якщо ваша позиція не збігається з авторською, від різких негативних оцінок краще утриматися. Нехай ваше твір-роздум закінчується м’якою формулюванням: «Деякі висловлювання автора про … здаються мені спірними» або «Я згоден з автором у … Проте думаю, що з приводу … автор перебільшує».
  5. Покажіть, що твір вами прочитано уважно і зацікавлено. Найкраще це доведуть такі мовні звороти: «Я багато думав про тему твору і думці автора», «Розповідь про … нагадав мені про відповідальність», «Прочитавши цей уривок з …, я усвідомив, що …».
  6. Зробіть останнє речення як можна більш оптимістичним. У висновку цілком доречні емоційні фрази: «Я вдячний автору за те, що він відкрив для мене …», «Після читання цього твору у мене залишилося відчуття світлої надії», «Стаття глибоко торкнулася мене, тому що …».
  7. І пам’ятайте головне: закінчити твір-роздум потрібно узагальненням, але не повторенням вже висловлених думок.