Як звільнитися, не відпрацьовуючи 14 днів

Як звільнитися, не відпрацьовуючи 14 днів

Ви вирішили звільнитися, але не бажаєте відпрацьовувати дві «обов’язкові» тижня після подачі заяви. Як звільнитися, не відпрацьовуючи 14 днів і чи є ситуації, коли ви маєте право не просити, а вимагати звільнення в той же день?

Інструкція

  1. Для початку не треба забувати про те, що 14 днів, на які начальство має право продовжити ваш «термін служби» — це не обов’язкова «відпрацювання», а час, який дається роботодавцю на те, щоб знайти вам заміну. І роботодавець сам має право вирішувати, потрібно йому для цього ваша присутність. Якщо ви не є незамінним співробітником, без якого організація не може прожити і дня, і у вас при цьому хороші відносини з керівником — можна спробувати «по-людськи» домовитися з ним про негайне підписання наказу на звільнення.
  2. Якщо ви згодні отримати свою трудову книжку через два тижні, але не хотіли б у цей час з’являтися в офісі — можна подати заяву про звільнення і піти на лікарняний. Дні, проведені вами на лікарняному, у такому випадку вважаються «відпрацьованими». Крім того, ви можете спочатку написати заяву про відпустку (черговому або за свій рахунок) — і відразу після підписання наказу про відпустку «покласти на стіл» начальству заяву про звільнення, проставивши датою звільнення дату першого робочого дня після закінчення відпустки.
  3. У російському трудовому законодавстві передбачені й випадки, коли роботодавець не вправі вимагати від співробітника затриматися на роботі ще два тижні. Зокрема, це порушення умов, обумовлених у контракті або порушення трудового законодавства. Наприклад, якщо вам затримують зарплату, ви сміливо можете писати в заяві «прошу звільнити мене у зв’язку з порушенням термінів виплати заробітної плати». У такому випадку звільнити вас повинні саме в день, зазначений вами в заяві.
  4. Крім того, звільнитися без відпрацювання ви маєте право в тих випадках, коли з яких-небудь об’єктивних причин не можете продовжувати роботу. Це може бути вихід на пенсію, вступ на навчання, переїзд в інше місто у зв’язку з переведенням туди чоловіка-військовослужбовця, необхідність догляду за важкохворим родичем і так далі. Відзначимо, що перехід на роботу в іншу організацію в число таких «поважних причин» не входить.